Теорія:

Проведём эксперимент:
1) бросить игровой кубик \(200\) раз и каждый раз записывать количество выпавших пунктов;
2) сосчитать, в скольких случаях выпало \(4\) пункта.
Допустим, что после подсчётов результат \(4\) был \(32\) раза.
Что можно вычислить?
Если в \(N\) независимых опытах событие \(A\) осуществляется \(M\) раз, то \(M\) называется абсолютной частотой события \(A\), а соотношение MN называется относительной частотой события \(A\).
Относительная частота события=количество осуществления событияколичество экспериментов

Относительную частоту события \(A\) обозначают W(A), поэтому по определению W(A)=MN
В наших экспериментах событие \(A\) — выпали \(4\) пункта. Значит, по определению:
1)  абсолютная частота события \(A\) равна \(32\);
2) относительная частота события А=32200

Статистической вероятностью называют число, около которого колеблется относительная частота события при большом числе испытаний.

Различные исследования с большим числом однотипных испытаний проводили учёные в разные годы. Наблюдая за уменьшением амплитуды колебания относительных частот события около некоторого числа при увеличении количества испытаний, швейцарский математик Якоб Бернулли (1654 — 1705) обосновал так называемый закон больших чисел:

Можна вважати достовірним той факт, що при будь-якій досить великій серії випробувань відносна частота події \(А\) наближається до деякого числа — ймовірності цієї події. Таким чином, W(A)P(A) при великому числі випробувань.

У нашому експерименті відносна частота події  А=32200 або статистична ймовірність P(A)32200

Приклад:
Чим більше кількість проведених експериментів, тим менше різниця між відносною частотою і ймовірністю події.
Так як за класичним визначенням ймовірності, P(A)=16, проводячи дуже багато експериментів, статистична ймовірність (відносна частота) буде наближатися до числа 16.
Джерела:

Алгебра і початки математичного аналізу. 10 — 11 класи: посібн. для загальноосвіт. установ: базовий рівень / [Ш. А. Алімов, Ю. М. Колягин, М. В. Ткачова та ін.]. — 18-е вид. — М.: Просвітництво, 2012. — 464 с .