Теорія:

Виміряти будь-яку величину — це означає порівняти її з однорідною величиною, прийнятою за одиницю.
Будь-яке вимірювання може бути виконано з більшою або меншою точністю.
Як приклад розглянемо вимірювання довжини бруска лінійкою з сантиметровими поділками.
 
lin_1cm.png
 
Спочатку визначимо ціну поділки лінійки. Вона буде дорівнювати \(1\) см. Якщо лівий кінець бруса поєднати з нульовим штрихом, то правий буде перебувати між \(9\) та \(10\) штрихами, але ближче до \(10\). Яке ж з цих двох значень слід прийняти за довжину бруска? Очевидно, те, яке ближче до істинного значення, тобто \(10\) см. Вважаючи, що довжина бруска \(10\) см, ми допустимо неточність, так як брусок трохи коротший за \(10\) см.
В фізиці неточність, що допускається при вимірюванні называють похибкою вимірювань.
Похибка вимірювання не може бути більшою за ціну поділки вимірювального приладу. У нашому випадку похибка вимірювання бруска не перевищує \(1\) см. Якщо така точність вимірювань нас не влаштовує, то можна зробити виміри з більшою точністю. Але тоді доведеться взяти масштабну лінійку з міліметровими розподілами, тобто з ціною поділки \(1\) мм. У цьому випадку довжина бруска виявиться рівною \(9,8\) см.
 
images.jpg
 
Для більш точних вимірювань можна скористатися штангенциркулем з ціною поділки \(0,1\) мм або \(0,05\) мм.
 
lin.png
 
З цього прикладу видно, що точність вимірювань залежить від ціни поділки шкали приладу.
Чим менша ціна поділки, тим більше точність вимірювання.
Точність вимірювання залежить від правильного застосування вимірювального приладу, розташування очей при відліку по приладу.
Внаслідок недосконалості вимірювальних приладів і недосконалості в розвитку наших органів чуттів при будь-якому вимірі виходять лише наближені значення, кілька більші або менші істинного значення вимірюваної величини.
Під час виконання лабораторних робіт або просто вимірювань слід вважати, що:
Похибка вимірювань дорівнює половині ціни поділки шкали вимірювального приладу.
Під час запису величин, з урахуванням похибки, слід користуватися формулою: A=a±Δa,
де \(A\) —  величина, що вимірюється, \(a\) — результат вимірбвань, Δa  — похибка вимірювань
(Δ — грецька буква «дельта»).
Джерела:
Перышкин А.В. Физика. 7 кл. – 14-е изд., стереотип. – М.: Дрофа, 2010.