Теорія:

Кожна людина в повсякденному житті, під час навчання або на роботі вирішує величезну кількість завдань самої різної складності.
Деякі з цих завдань настільки прості й звичні, що ми вирішуємо їх не замислюючись, автоматично, і навіть не вважаємо завданнями. 
 
До них можна віднести такі завдання, як «купити хліб», «зібратися в школу», «закрити двері на ключ» та ін.
 
Інші ж завдання, навпаки, є надзвичайно важкими, що вимагають тривалих роздумів і зусиль для пошуку рішення й досягнення поставленої мети.
Наприклад, рішення задач «написати контрольну роботу на \(5\)» або «вільно розмовляти іноземною мовою» вимагають виконання набагато більшої кількості складних дій, ніж рішення завдання «купити морозиво».
При цьому рішення навіть найпростішого завдання зазвичай здійснюється за кілька послідовних кроків.
 
Наприклад, процес покупки хліба можна уявити так:
  1. Взяти у мами гроші;
  2. Піти в магазин;
  3. Вибрати потрібні хлібобулочні вироби;
  4. Оплатити вартість покупки;
  5. Принести хліб додому.
Аналогічно, у вигляді послідовності дій можна описати процеси рішення багатьох завдань, з якими ти маєш справу в школі:
  
«Обчислити периметр багатокутника», «знайти найбільший спільний дільник двох натуральних чисел», «визначити частину мови», «провести фонетичний розбір слова».
 
Така послідовність кроків у розв'язанні завдання називається алгоритмом.
 
При цьому для алгоритму важливий не тільки набір дій, але і те, в якому порядку вони виконуються. Наприклад, спробуємо переставити в відомому тобі алгоритмі знаходження найменшого спільного кратного (НСК) кількох натуральних чисел четверту дію на друге місце:
  1. Розкласти вихідні числа на прості множники;
  2. Знайти добутки одержаних множників;
  3. Виписати множники, що входять до розкладання одного з чисел;
  4. Дописати до них відсутні множники з розкладань інших чисел.
Цю послідовність дій також можна виконати, але до досягнення поставленої мети (знаходженню НСК) вона не приведе!
Алгоритм — кінцева послідовність кроків у вирішенні завдання, що приводить від вихідних даних до необхідного результату.
Алгоритм може являти собою деяку послідовність обчислень, а може — послідовність дій нематематичного характеру.
Але, в будь-якому випадку, перед його складанням повинні бути чітко визначені початкові умови і те, що належить отримати.
 
Розробляти алгоритми може лише людина.
Виконують алгоритми люди і всілякі пристрої — комп'ютери, роботи, верстати, супутники, складна побутова техніка і навіть деякі дитячі іграшки.
Джерела:
Босова Л. Л., Босова А. Ю., Информатика: учебник для 6 класса. М. : БИНОМ. Лаборатория знаний, 101 с.