Теорія:

Присвійні займенники вказують на приналежність якогось предмета певній особі. Вони, як і прикметники, змінюються за родами, числами й відмінками:

В ідеї нашій, в нашій праці, в нашій сміливості — сила наша. (М. Коцюбинський)

Значення присвійних займенників у формі родового відмінка можуть набувати особові займенники: його, її, їхній.

Порівняйте:

Це блудний син. І хто його не знає? (І Драч)         А її огорнула печаль. (Б Олійник)

Була його дорога нелегка. (М Рильський)             У її очах ворухнувся здогад. (М Стельмах)

Такі присвійні займенники, на відміну від особових, ніколи не мають приставного звука [н].