Теория:

За своїм значенням і відношенням до інших слів дієслова в українській мові поділяються на дві групи: перехідні і неперехідні.

Перехідні дієслова  означають дію, що переходить на предмет або спрямована на нього.

 

Це може бути:

1) конкретна дія, спрямована на предмет, який зазнає певних змін унаслідок такої дії або є результатом її: перевірити завдання, написати оповідання;

2) дія, від якої предмет, що на нього вона спрямована, не зазнає змін: прочитати статтю, відвідати друга;

3) дія, як процес мислення, мовлення, сприймання, відчуття: розуміти прочитане, розповідати казку.

Від перехідних дієслів залежать іменники або займенники без прийменників:

1) у З. в.: читати (кого? що?) книгу;

2) у Р. в., якщо перед дієсловом стоїть заперечна частка не: не побачив (кого? чого?) друзів;

3) у Р. в., якщо залежне слово вказує на частину від цілого: принести (кого? чого?) води.

Неперехідні дієслова  означають стан або таку дію, що не спрямована на інший предмет.

 

Вони ніколи не керують іменниками-додатками у формі знахідного відмінка без прийменника.

До неперехідних дієслів належать дієслова, що означають:

— рух: поїзд ішов, пароплав відходив;

— стан: трава зеленіє, квіти пахнуть; а також дієслова з часткою -ся(-сь): йому здавалось, ворог приміряється.